Все о туризме

Я рaзoм з іншими eкспeртaми Aсoціaції Гoстиннoсті у рaмкax прoєкту зa підтримки Укрaїнськoгo культурнoгo фoнду прoвeли дoсліджeння гумaнітaрнoгo рoзвитку Приaзoвськoгo рeгіoну, якe нe прoвoдилoся oстaнні двaдцять рoків. У рeзультaті дoсліджeння булo визнaчeнo індeкс рoзвитку культурнoгo туризму курoртниx тeритoрій Приaзoв’я.

Зa oснoву булo взятo п’ять oснoвниx місць Приaзoв’я, які щoрoку відвідують влітку мільйoни відпoчивaльників, aлe нe всі з ниx здoгaдуються прo культурний пoтeнціaл рeгіoну: Бeрдянськ, Гeнічeськ, Кирилівка, Маріуполь, Мелітополь. Серед усіх територій Маріуполь посів перше місце (3,9 балів), далі з однаковим результатом йдуть Бердянськ і Мелітополь (2,6 балів), Генічеськ і Арабатська Стрілка (2,4 бали), Кирилівка (1,6 бали).

Видео дня

У цілому, негрубо-туристичний рівень розвитку Приазов
’
я получи и распишись даному етапі отримав 2,64 бали (вслед за 5-бальною шкалою).

Це означає, що Приазов’ю – як регіону з багатою історико-культурною спадщиною та колоритними кухнею, традиціями, міфами і легендами – ще є куди рости і розвивати свій туристичний потенціал. Необхідно дати промоцію культурним скарбам регіону, створити цікаві маршрути, налагодити сервіс, навчити гідів, створити туристично-інформаційні центри, дескать турист може придбати екскурсію та отримати інформацію для родзинки регіону.

Приазов’я має розвиватися мало-: неграмотный лише як територія пляжного туризму, а як дуже цікавий регіон з точки зору культурного туризму. Цікава архітектура, колоритна кухонька, етнічне різноманіття, скіфські кургани, Кам’яна Погребение, безліч музеїв та запальні фестивалі – держи основі всього цього можна створити туристичні продукти, які будуть приваблювати туристів цілий рік, а отнюдь не лише влітку, если море тепле і нема медуз.

Головними потенційними магнітами матеріальної культурної спадщини Приазов’я були визначені заповідник Кам’яна Могилка під Мелітополем (український «Стоунхендж»), Генічеський залізний міст, спроектований австро-німецькими архітекторами, музеї Приазов’я, які містять унікальні артефакти – від скіфського золота впредь до картин відомих художників (Айвазовського, Врубеля, Бурлюка, Куїнджі, Реріха, Сєрова, тощо), храм Сулеймана і Роксолани у Маріуполі, підземні катакомби Генічеська, архітектура Нільсена та мозаїки у Маріуполі.

Цікавими с целью туристів магнітами нематеріальної культурної спадщини експерти зазначили автентичну Приазовську кухню, караїмський пиріжок ет-аяклак, традиції вирощування черешні у Мелітополі, грецькі традиції та поселення, німецьку культурну спадщину.

А баллер потужними подієвими туристичними магнітами стали фестивалі «Музыка толстых Коктебель», «ГОГОЛЬFEST», показ електронної музики та кайтингу Wave.Spot, толпа сучасного мистецтва Biruchiy Art, пир черешні у Мелітополі «Черешнево» та потенційний широкомасштабний празднество Приазовської кухні.

Нами було визначено сильні сторони Приазов’я, а саме наявність туристичних магнітів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Хором з тим, ми визначили слабкі сторони, які заважають розвитку туризму в регіоні
: «радянщина» (як диво застарілої інфраструктури), поганий сервіс (необхідно впроваджувати стандарти якості обслуговування у готелях, туристичних базах, ресторанах, транспорті та інших туристичних об’єктах), сезонна робота готельно-ресторанних та інших туристичних закладів (відпочинок зорієнтований лише в море, тому індустрія працює всього двуха місяці на рік).

Крім цього, я сформулювала основні рекомендації исполнение) розвитку культурного туризму Приазов’я:

— задуть культурні об’єкти перед Реєстру пам’яток матеріальної спадщини;

— відновити пам’ятки вслед рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, меценатів, міжнародних донорських організацій, діаспори;

— створити цікаві цивилизованно-туристичні маршрути завдяки яким подовжити лето бодай до 5 місяців в рік;

— популяризувати німецькі, грецькі, єврейські интеллигентно-пізнавальні маршрути серед діаспори;

— розвивати Приазовську самобутню кухню: створити «Книгу рецептів», пир, підтримувати самобутні заклади харчування;

— запровадити «Школу Гідів», підготовити як мінімум 50 гідів Приазов’ям;

— відкрити мережу туристично-інформаційних центрів;

— працювати з кіностудіями, запрошувати получи зйомки фільмів;

— створити музейний кластер Приазов’я, відкрити «Кунсткамера Черешні» у Мелітополі.

Також я би рекомендувала якнайшвидше підвищити інституційну спроможність у туристичній сфері (створити відповідну сильну регіональну асоціацію гостинності Приазов’я та відкрити мережу туристично-інформаційних центрів) та посилити туристичний супровід (збільшувати кількість гідів).

*

Індекс було визначено следовать допомогою складної методології, яка включає аналіз багатьох джерел, у тому числі інтернет-джерел (Google-запитів, моніторингу TripAdvisor та Booking.com), глибинні інтерв’ю з експертами та опитування потенційних туристів.

У кожному з приазовських міст оцінювалися три види культурних магнітів: магніти матеріальної культурної спадщини (архітектура, знакові місця, музеї, галереї, тощо); магніти нематеріальної культурної спадщини (кухонька, традиції, обряди, звичаї, ремесла) та фестивально-подієві магніти.

Кожен з магнітів оцінювався из-за десятьма індикаторами, розподіленими нате дві великі групи: інституційна спроможність та туристична привабливість.